Міжнародна команда вчених виявила, що пандемія Чорної смерті, яка спіткала Європу в XIV столітті, призвела до несподіваного зменшення різноманіття рослин на континенті. Незважаючи на те, що населення суттєво скоротилось, екосистеми не відновилися, як це вважалося раніше. Про результати дослідження повідомляє науковий журнал Ecology Letters, також статтю висвітлило видання The Independent.
Відзначимо, що в період з 1347 по 1353 рік чуми забрали життя майже половини європейців, через що багато земель, сіл та орних полів залишилися без господарів. Раніше вчені вважали, що це створить умови для відновлення природного середовища, зменшуючи людську діяльність, що зазвичай пов’язують з явищем rewilding — повернення природи на території, де люди перестали працювати.
Проте нове дослідження викопного пилку, проведене в різних регіонах Європи, показало інші результати. Вчені проаналізували дані за кілька століть до та після пандемії й виявили, що протягом приблизно 150 років після чуми рослинний вид зменшувався.
Еколог Джонатан Гордона, один із авторів дослідження, зазначає, що після занепаду сільського господарства традиційні методи управління ландшафтами були втрачені. Це призвело до швидкого зростання лісів, які почали витісняти інші види рослинності. В результаті багато видів, які потребують відкритих територій, таких як луки і пасовища, стали зникати. Ці рослини, на думку вчених, є важливими для європейських екосистем.
Біолог Кріс Томас, ще один автор роботи, підкреслює, що результати дослідження ілюструють більш складний взаємозв’язок між людьми та природою, ніж вважалося раніше. Він наголошує, що людська діяльність не завжди є шкідливою, а в деяких випадках може підтримувати біорізноманіття.
Вчені пропонують використовувати так званий patchwork approach — метод, за якого в одному ландшафті поєднуються різні середовища, такі як поля, ліси, пасовища та водойми. Цей підхід, як зазначають дослідники, вже успішно застосовується в деяких регіонах Європи, сприяючи збереженню високого рівня біорізноманіття.
Науковці підкреслюють, що повне усунення людської діяльності з природних територій не завжди є оптимальним рішенням. Історичний досвід, отриманий після Чорної смерті, свідчить про те, що поєднання природних процесів і традиційних методів землекористування може бути ефективним для збереження багатства екосистем.
