Ситуація в Кремлі стала напруженою після бунту, що стався в Дагестані, де відбулися антисемітські акції. Як стверджує чиновник, причини цього безладу полягають у побоюваннях спецслужб, які знали про загрозу, але не наважились попередити президента Путіна. "Всі бояться бути алармістами", – зазначив він.
Упродовж неділі Кремль не зробив жодних публічних коментарів, а лише в понеділок прес-секретар президента Дмитро Пєсков виступив із заявою, в якій звинуватив зовнішні сили у спробах дестабілізувати російське суспільство. Основною причиною бездіяльності влади є те, що всі чекають реакції саме Путіна, що ускладнює ситуацію, оскільки ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Регіональні керівники спостерігають за Москвою, а та, в свою чергу, аналізує геополітичний контекст.
Сам президент, звинувативши США та українську владу в організації заворушень на Північному Кавказі, під час зустрічі з членами Ради безпеки нагадав про глобальні конфлікти. Зокрема, він вказав на причини насильства в Газі, де, за його словами, загинули "сотні тисяч людей", і закликав звернути увагу на джерела конфлікту.
Путін також закликав молодих людей, які брали участь у заворушеннях, замість погромів підтримати Палестину, вирушивши воювати в Україну. "Справжній чоловік повинен взяти до рук зброю", – сказав він.
Для Путіна Північний Кавказ є важливим регіоном, де він свого часу обіцяв покласти край тероризму. Однак, незважаючи на величезні інвестиції і жорсткий контроль, регіон перетворився на "електоральний султанат", де підтримка Кремля залишається високою. Після нещодавнього заколоту "Вагнера" Путін зробив піар-візит до Дагестану, де його тепло зустрічали місцеві жителі.
Однак, всього через чотири місяці ситуація кардинально змінилася: натовп молодих чоловіків захопив аеропорт Махачкали. Місцеві силовики не вжили жодних заходів, щоб зупинити погром, підігріваючи занепокоєння щодо можливих наслідків у майбутньому. Якщо такі дії залишаться безкарними, є ризик, що натовп може наважитись на більш серйозні акції.
Скажімо, ненависть стала новою нормою, яка активно пропагується на кремлівських телеканалах. Погроми набувають статусу нових символів російського суспільства, замінивши старі ідеали. Антисемітизм тепер розглядається як прояв останньої стадії розвитку путінізму.
