Особливий акцент у дослідженнях робиться на стратегічно важливі регіони, такі як Тайвань, Гуам, Гаваї, Малаккська протока та Перший острівний ланцюг. Саме в цих зонах можуть виникнути зіткнення між підводними човнами обох країн. Зокрема, китайське дослідницьке судно "Дун Фан Хонг-3" активно картографує ці території й встановлює сенсори поблизу стратегічних об'єктів США. Отримані дані дозволяють Китаю краще розуміти підводні умови в цих акваторіях, що може суттєво підвищити ефективність дій китайських підводних човнів у разі конфлікту.
Крім того, Китай не обмежує свої дослідження лише в Тихому океані — активність спостерігається також в Індійському океані та Арктиці, де країна має свої стратегічні інтереси. Відзначається, що дії Китаю в цих водах вказують на плани щодо створення потужного військово-морського флоту, здатного виконувати операції з підводними човнами.
Західні експерти стурбовані цими тенденціями, вважаючи, що Китай використовує наукові дослідження для отримання стратегічної переваги над США. Обсяги військово-морських амбіцій Китаю вражають: країна прагне сформувати експедиційну силу, здатну діяти в міжнародних водах на основі підводних човнів.
Отже, Китай продовжує активно розвивати свої морські позиції, здійснюючи дослідження, які не лише допомагають краще зрозуміти океанські умови, але й готують країну до можливих підводних збройних конфліктів. Це створює нові виклики для американської військової переваги і може суттєво змінити баланс сил у стратегічних водах світу. Західні аналітики вже попереджають про потенційні наслідки цих дій, вважаючи, що це може бути частиною підготовки до можливого конфлікту між США і Китаєм, зокрема у контексті ситуації навколо Тайваню.
