Історія створення метрополітену в Одесі налічує понад шістдесят років і розпочалася ще в 1960-х роках. Тоді ідея підземного транспорту зазнала невдачі через недостатню чисельність населення та жорсткі радянські норми, які не дозволяли місту претендувати на таку масштабну інфраструктуру. З новими надіями до цієї ініціативи повернулися в 1970-х, коли населення Одеси почало стрімко наближатися до мільйона.
У 1980-х роках проект першої лінії метрополітену розробляв ленінградський інститут «Ленметрогіпротранс». Запланований маршрут мав з’єднати такі райони, як Чорноморка, селище Котовського, та включити важливі транспортні вузли, проте радянське керівництво зняло Одесу з карт будівництва метрополітену через складні геологічні умови, зокрема, наявність катакомб, а також високу вартість робіт.
Протягом наступних десятиліть одесити шукали альтернативи для вирішення транспортних проблем. У 1990-х роках інженер Віктор Бєліков виступив із проектом монорейкової дороги, здатної з’єднати Морський вокзал з Приморським бульваром. У 2000-х з’явилися ідеї про комбінування нових ліній метрополітену з канатною дорогою, що мало б зв’язати центр міста з віддаленим селищем Котовського. У 2009 році «Електротранс-Одеса» представила проект «легкого метро», протяжністю 22 кілометри, але фінансування не було знайдено.
Остання серйозна спроба реалізації метрополітену відбулася у 2012 році, коли будівництво підземки було занесено до генерального плану міста з терміном реалізації до 2022 року. Загалом планувалося створення системи довжиною 38 кілометрів. Однак вже у 2017 році через нестачу інвестицій, технічні складнощі та зміну пріоритетів у розвитку інфраструктури всі підготовчі роботи були призупинені, залишивши мрію про одеський метрополітен на стадії красивих об’єднань.