Ексомбудсмен Людмила Денісова, яка також є головою Українського центру захисту прав людини та членом правління Пенсійного фонду України, опинилася в центрі скандалу через ознаки незаконного збагачення та недостовірного декларування. За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), у декларації Денісової за 2023 рік виявлено численні порушення.
Зокрема, НАЗК виявило, що Денісова має ознаки недостовірного декларування на суму 20 млн гривень та незаконного збагачення на 9,85 млн гривень. У декларації зазначено, що Денісова отримала фінансові зобов’язання від Огира Григорія Івановича на суму 20 млн гривень, проте останній заперечує будь-які фінансові операції з нею. Огир повідомив, що розписки, які він підписав, не відповідають реальним фінансовим угодам і були надані за проханням знайомих.
Крім того, Денісова зазначила у декларації борг у 12 млн гривень перед Анкудіновою Ніною Іванівною і фінансове зобов’язання перед Загребіною Анастасією Сергіївною на суму 17 млн гривень. Однак НАЗК не змогло підтвердити ці зобов’язання, оскільки кредитори не відповіли на запити.
Вказані у декларації також були дані про фінансовий вклад у статутний капітал ТОВ «Триора» на суму 1,49 млн гривень, але компанія повернула лист НАЗК із відміткою «за закінченням строку зберігання».
Під час перевірки також було виявлено, що Денісова сплатила 6 млн гривень основного боргу та 1,45 млн гривень процентів за позикою в ПАТ «АБ «Укргазбанк» готівковими коштами. Однак джерела цих коштів залишаються невідомими, оскільки загальний дохід Денісової за 2023 рік становив лише 244 тис. гривень.
В результаті повної перевірки декларації НАЗК виявило ознаки недостовірного декларування за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу та незаконного збагачення за статтею 368-5 КК. Однак інформацію до НАБУ та САП агентство не передавало.