На початку 2000-х років проблема бездомних тварин в Європі стала надзвичайно актуальною, зокрема в Києві, Ірпені та Бородянці. Багато країн стали свідками великого припливу викинутих домашніх улюбленців. З цього приводу виникло кілька комплексних підходів для вирішення проблеми.
На сьогоднішній день деякі західні країни можуть похизуватися тим, що в них відсутні бездомні тварини або їх відсоток є надзвичайно низьким. Висновок, який було зроблено, полягає в тому, що необхідно працювати з власниками тварин, а не самими тваринами. Спеціальні служби в країнах, таких як США, розробили програми для усунення безграмотності населення в питанні утримання домашніх вихованців.
В американському суспільстві проводяться численні роз’яснювальні кампанії, які навчають громадян догляду за тваринами та підтримують гуманне ставлення до них. Такі ініціативи існують і в Італії, де гуманне ставлення до тварин виховують ще зі шкільних років. Крім того, в багатьох країнах введені податки на утримання домашніх улюбленців, які коливаються в залежності від розміру та кількості тварин.
У Нідерландах вирішили звільнити від податків тих, хто бере бездомних тварин. В США діє система ліцензування власників домашніх тварин, що вимагає постійного оновлення ліцензії, що дозволяє задуматися перед заведенням собаки.
Застосування високих штрафів за викидання вихованців стало серйозним запобіжником збільшення кількості безпритульних тварин у деяких країнах. Проте, на пострадянському просторі деякі закони обмежують жорстоке поводження з тваринами, але кримінальні справи рідко відкриваються.
Розглянуті країни розвинули свою систему притулків, де перші здійснюють стерилізацію спійманих тварин, а другі надають їм можливість жити до природної смерті. На жаль, на пострадянському просторі державні програми вирішення проблеми бездомних тварин відсутні, і притулки функціонують виключно завдяки діям волонтерів.
Щоб ефективно вирішити проблему, необхідно стерилізувати близько 70% безпритульних і домашніх тварин. В іншому випадку це призводить до зворотного ефекту. У країнах, де цей відсоток нижчий, питання бездомних тварин залишається актуальним.
Наприклад, у Нідерландах відсутність масової стерилізації обумовлена тим, що бездомних тварин там майже немає. Винятком стають випадки, коли люди змушені віддати свого улюбленця до притулку через алергію, смерть господаря або народження дитини. Однак такі випадки є рідкісними. Усі ці заходи є важливими, оскільки тільки суспільство, яке піклується про братів наших менших, має майбутнє.