Іграшки з дитинства завжди викликають особливі спогади, а Тамагочі (Tamagotchi), маленький цифровий друг, який колись захоплював серця дітей 90-х, знову на піку популярності. Сьогодні він повертається на ринок, вдосконалений технологіями, але зберігає свою ностальгічну ауру.
Це – маленький гаджет з екраном, де “живе” віртуальний улюбленець, про якого потрібно піклуватися. Звірятко їло, пило, хворіло, ходило в туалет і могло навіть померти, якщо не приділяти йому уваги.
Перше “яйце” японська компанія Bandai Namco випустила 1996 року.
Кілька спроб відродити бренд, схоже, нарешті дали свої плоди.
За останні два роки світові продажі подвоїлися, а у Британії “Тамагочі” відкрила свій перший офіційний магазин.
Сучасна версія іграшки зберегла ностальгічний дизайн – барвистий пристрій у формі яйця з невеликим цифровим екраном і кнопками – але тепер вона оснащена оновленими технологіями.
“Ви можете підключатися до інтернету через WiFi, завантажувати нових героїв, ділитися своїми успіхами з іншими користувачами”, – розповіла BBC бренд-менеджер “Тамагочі” Прія Джадея.
Віртуальний домашній улюбленець офіційно перезапустився у Британії у 2019 році, і відтоді стабільно набирає популярність серед гравців різного віку.
“Коли ми перезапускали гру, ми думали, що її головною цільовою аудиторією будуть мілленіали, які виросли разом з нею, – каже Джадея. – Але вона сподобалась і молодшому поколінню, яке раніше не стикалося з такими віртуальними улюбленцями”.
Сучасна Тамагочі має багато конкурентів.
Наприклад, Bitzee від компанії Hatchimals використовує гнучкий інтерактивний дисплей, який реагує на дотики й рухи.
Punirunes дозволяє помістити палець всередину іграшки, щоб “погладити” віртуального улюбленця на екрані.
Втім унікальний шарм Тамагочі продовжує захоплювати споживачів – не тільки юних, а й дорослих.
Bandai Namco стверджує, що основна причина успіху – бажання людей відірватися від повсякденного стресу. Віртуальні вихованці дарують користувачам можливість піклуватися про цифрового друга, що допомагає знизити напругу і внести нотку ностальгії у повсякденне життя.
“Я придбала свій перший Тамагочі ще в початковій школі. У моєї найкращої подруги тоді був такий самий, і в мене лишилися приємні спогади про наші спільні ігри”, – розповідає Емма, відома на YouTube як Emmalution.
Вона не зберегла свого старого Тамагочі й минулого року придбала новий – сучасний.
З нею погоджується Кобі, відомий своїм шанувальникам на YouTube як Lost in Translationmon.
“Коли я граюся зі своїми віртуальними улюбленцями Дігімоном чи Тамагочі, то ніби повертаюся в дитинство. А обмін фотографіями та історіями з іншими людьми дає приголомшливе відчуття спільності”.
Для Емми у цьому є ще один важливий фактор – ескапізм.
“Зважаючи на те, яким є зараз світ, приємно час від часу просто дивитися на свого маленького піксельного улюбленця, забути про все на мить, щоб погодувати його чи пограти з ним у невеличку гру, і згадати часи, коли все було значно простіше”.