Дослідники оприлюднили деталі нової знахідки — невидимого розлому, який, як вважають, може стати причиною потужного землетрусу в регіоні Мармурового моря. Нова тривимірна модель, розроблена в рамках дослідження, показує, як зміни в міцності гірських порід під водами цього моря можуть спровокувати серйозні сейсмічні події вздовж Північно-Анатолійського розлому.
Відповідно до інформації, наданої науковим виданням SciTechDaily, результати дослідження дозволяють істотно покращити розуміння механіки розлому та підвищити точність прогнозування сейсмічних загроз у районі Стамбула. Туреччина розташована в одному з найбільш активних сейсмічно районів планети, де відбувається взаємодія чотирьох тектонічних плит: Євразійської, Африканської, Аравійської та Анатолійської. Така складна геологічна обстановка спричинила численні руйнівні землетруси в минулому, зокрема трагедію в Ерзінджані в 1939 році, внаслідок якої загинуло понад 30 тисяч осіб.
Вчені відзначають, що сильні сейсмічні явища в регіоні зазвичай поширюються вздовж Північно-Анатолійського розлому, і багато фахівців вважають, що наступний великий землетрус може статися саме під Мармуровим морем. Цей розлом не зазнавав значних сейсмічних подій протягом понад 250 років, що може свідчити про накопичення небезпечної напруги. Однак відсутність детальної інформації про внутрішню структуру розлому ускладнювала оцінку потенційних ризиків.
Щоб виправити цю ситуацію, команда під керівництвом доктора Ясуо Оґави з Токійського наукового інституту провела детальне дослідження підземної структури даного регіону. Вчені створили першу цілісну тривимірну модель, яка дозволяє глибше зрозуміти фізичні процеси, що викликають землетруси. Модель була проведена на основі магнітотелуричних вимірювань, отриманих з понад 20 станцій, що дало можливість реконструювати електричний опір гірських порід на глибинах до десятків кілометрів під морським дном.
Отримані результати вказують на складну структуру, де зони з низьким електричним опором, ймовірно, містять рідини і є механічно слабшими. У той же час, ділянки з високим опором характеризуються більшою міцністю. На основі цього аналізу дослідники вважають, що найближчі потужні землетруси можуть виникати на межах між слабкими і сильними зонами земної кори або на краях ділянок з високим електричним опором.