Російська влада активно формує нові добровольчі загони територіальної оборони у відповідь на вторгнення Збройних Сил України в Курську область. Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), це свідчить про небажання володимира путіна йти на радикальніші заходи, такі як мобілізація або значна передислокація військ, що могла б спровокувати суспільне невдоволення.
29 серпня виконувач обов’язків губернатора Курської області Олексій Смирнов оголосив про створення добровольчого загону “БАРС-Курськ”. За словами Смирнова, головне завдання цього загону – забезпечення безпеки під час українського вторгнення та заселення прикордонних населених пунктів області. Загін співпрацюватиме з російськими військовими та штабом контртерористичної операції, забезпечуючи також гуманітарну підтримку місцевим жителям.
Добровольці підпишуть шестимісячні контракти, пройдуть навчання та отримають “необхідну” зброю для виконання своїх завдань. Набір до загону вже розпочато.
Цей крок російської влади, за словами аналітиків ISW, демонструє стратегію Кремля уникнути передислокації досвідчених підрозділів з бойових напрямків, таких як Покровське або Торецьке, на користь захисту Курської області. Це дозволяє уникнути уповільнення темпів наступальних операцій на Сході України, що є пріоритетом для російського командування.
Цікаво, що Кремль також розпочав формування аналогічних загонів у Брянській та Бєлгородській областях. За оцінками українського військового представника полковника Віталія Саранцева, загалом до складу трьох загонів увійде майже 5 тисяч добровольців. Ці загони будуть надавати підтримку Північному угрупованню російських військ.
Західні аналітики вважають, що путін значною мірою покладається на призовників та нерегулярні сили, щоб уникнути необхідності мобілізації, яка була б надзвичайно непопулярною серед російського суспільства. Це підтверджується його заявами від 12 серпня, коли під час зустрічі з російськими військовими та цивільними посадовими особами він натякав на готовність залучати добровольців.
ISW підкреслює, що путін продовжує уникати оголошення загальної або часткової мобілізації, віддаючи перевагу добровольчим формуванням та нерегулярним силам. Це може вказувати на намір кремля й надалі спиратися на ці сили для протидії українському наступу, принаймні поки російські наступальні операції на Сході України не досягнуть кульмінації.
Таким чином, добровольчі загони стають своєрідним “першим щитом” путінської влади, покликаним утримати фронт від українського натиску без радикальних кроків, які могли б викликати значні соціальні потрясіння в самій росії.
