2.2 C
Kyiv

Чого очікувати Україні, якщо Трамп повернеться до влади

Із наближенням виборів у США увага світової спільноти прикута до позицій основних претендентів на президентську посаду, зокрема Дональда Трампа.

Газета New York Times наводить думку експертів із зовнішньої політики Республіканської партії – Роберта О’Браєна, який обіймав посаду радника Трампа з національної безпеки, і Елбріджа Колбі, колишнього заступника помічника міністра оборони за Трампа.

Колбі заявив, що Трамп виступає проти «зовнішньополітичної зарозумілості після холодної війни». Він готовий «зважати на своїх суперників і бути готовими до переговорів із ними».

Нинішнє становище Білого дому в Україні пов’язане з відсутністю «гнучкості та прагматизму», властивих Трампу.

Колбі заявив, що за адміністрації Трампа, на його думку, Україну не повинні приймати в НАТО. Також із Росією «має бути правдоподібна домовленість, яка дасть змогу уникнути війни» із Заходом загалом.

О’Браєн каже, що Трамп також вестиме політику непередбачуваності, коли росіяни «не знають, що ми робитимемо, але водночас розмовлятиме з росіянами і буде з ними сердечним».

«Це те, чого люди не розуміють. Президент Трамп був дуже сердечний із Володимиром Путіним. Він був сердечний із Сі Цзіньпіном. Але він використовував цю сердечність, щоб говорити їм дуже жорсткі, важкі речі», – заявив експерт.

Ключовим важелем тиску на Росію щодо України він називає санкції.

«Я б запровадив масштабні санкції – не символічні санкції – наклав би повні санкції на Центральний банк Російської Федерації, наклав би вторинні санкції на китайські компанії, які ведуть бізнес із Росією, скоротив би прибуток, який отримують Путін і олігархи. Це може привести їх до того, що вони сядуть за стіл переговорів з українцями в дусі доброї волі. Це один із підходів», – сказав він.

Експерт вважає, що Трамп не піде на військову ескалацію, але він може «піти на економічну ескалацію і стимулювати їх до досягнення рішення».

Колбі також вважає, що військового рішення щодо України у США не буде, тому що «українці стикаються з дуже серйозними проблемами з робочою силою, нестачею боєприпасів, що не має нічого спільного тільки з силою волі, але пов’язана з виробничими потужностями західного світу».

«І врешті-решт, ви, ймовірно, укладете перемир’я десь уздовж лінії зіткнення, на лінії фронту, тому що саме так закінчуються війни, подібні до цієї», – додав Колбі.

О Браєн при цьому вважає, що потрібно перекласти тягар подальшого озброєння Києва на європейців:

«Одна тільки Німеччина має більшу економіку, ніж Росія. Німеччина могла б, по суті, самотужки вирішити російську загрозу із застосуванням звичайних озброєнь. У 1988 році Західна Німеччина могла виставити на поле бою 12 діючих дивізій», – додав він.

АКТУАЛЬНІ ПОДІЇ

ЦІКАВЕ ПО ТЕМІ